повернутись

Welcome Home: Чого очікувати, коли ви берете тварину з притулку

Адопція тварини — відповідальне рішення, яке потребує ретельної підготовки. Розуміння базових потреб і можливих труднощів допоможе зробити адаптацію комфортною і для вас, і для пет-баді.

Підготовчий етап: Готуємо базу

Перед тим як робити «чек-ін» нового мешканця, підготуйте простір:

  • Safe Space: Тварині потрібен свій куточок (не посеред проходу!), де її ніхто не чіпатиме. Це її схованка на випадок перестимуляції від нових запахів та звуків.
  • Стартер пак: Корм (той, що давали в притулку!), миски, лежак, амуніція, гігієнічні пакети, лоток, кігтедряпка. Не купуйте одразу найдорожчі іграшки — є шанс, що звичайна картонна коробка виявиться цікавішою.
  • Розпорядок денний: Тварини люблять передбачуваність. Сніданок о 08:00 — значить о 08:00. Повторюваний графік і регулярність дає їм відчуття безпеки.

Реаліті-чек: До чого бути готовимt

Будемо чесними: перші дні, а може й місяць не будуть казкою. Тварини з притулків можуть мати досвід стресу або травм. Найпоширеніші сценарії:

  • Страх і тривожність. Можуть проявлятися у хованні, відчуженості або серенадах вдень і вночі. Кіт взагалі може тиждень жити під диваном чи за унітазом. І це ок. Не витягуйте його силоміць, просто будьте терплячими та спокійними.
  • Туалетні конфузи. Навіть якщо пет-баді «привчений до лотка/вигулу», через стрес у нього може статись системний збій. Не сваріть і в жодному разі не карайте! Просто купіть якісний ензимний очищувач (звичайне мило не прибере запах для носа тварини).
  • Складнощі з соціалізацією. Деяким тваринам важко контактувати з іншими тваринами чи людьми. Не запрошуйте гостів “знайомитись” з новим членом родини. Поспішати “подружити” тварину з іншими хвостатими співмешканцями теж не варто — буде фіаско. Це мусить бути поступова та контрольована ситуація.

Неочевидні поради пет-перенту:

Запам’ятайте правило 3-3-3:

  • 3 дні на те, щоб вийти зі стану шоку.
  • 3 тижні, щоб зрозуміти ваш графік.
  • 3 місяці, щоб відчути себе вдома і розкрити справжній характер.

Час звикання, звісно ж, може варіюватись від індивідуальних особливостей тварини.

Терпіння та позитивне підкріплення: Хочете погладити? Дайте смаколик. Хочете уваги? Зачекайте, поки тварина підійде сама. Це будує здорові кордони.

Одяг із вашим запахом: Покладіть свою стару футболку в лежак тварини. Так ваш запах швидше почне асоціюватися з безпекою та домом.

Не змінюйте раціон одразу: Навіть якщо в притулку годували «економом», перехід на супер-преміум має відбуватись поступово (7-10 днів), інакше отримаєте проблеми з травленням на фоні стресу.

Запишіться до кінолога/фелінолога ЗАЗДАЛЕГІДЬ: Краще мати контакт профі під рукою ще до того, як з’являться перші факапи в поведінці.

Чому це важливо (Крім карми)

Коли ви забираєте тварину з притулку, ви рятуєте два життя: того, кого забрали, і того, хто прийде на звільнене місце.

Не готові до повної відповідальності? Спробуйте фостерінг (тимчасова перетримка). Це як демо-версія: ви допомагаєте тварині соціалізуватися, а притулок шукає їй постійний дім.

Як ще можна підтримати притулки

Окрім адопції, ви можете:

  • підтримати притулки фінансово або передати необхідні речі;
  • долучитися до волонтерства;
  • поширювати перевірену інформацію про відповідальне ставлення до тварин.

І наостанок:

  • Ветеринар — це must: Навіть якщо тварина виглядає ок, здайте базові аналізи.
  • Чипування та адресник: Обов’язково. Навіть якщо «ми тільки на повідку».
  • Час і терпіння: Не чекайте любові з першого погляду. Довіру треба заслужити.

Автор:

Veterinarian. Director of the Operations Department of the NGO Element of Life.

This site uses cookies to offer you a better browsing experience. By browsing this website, you agree to our use of cookies.